записи Галицько-Волинського парубка

Previous Entry Розповсюдити Next Entry
«Знай, я не повзрослею назло…»
кава
line_o
20151206_lutsk_001

Сьогодні зустрів ось таку бандьоху і пригадав своє доволі жваве та вбільшості екстремальне дитинство:
квадрат, стінка, футбік (коли снігу по коліна), король гори, бродіння по стройках, кидання карбіту в калюжі, войнушкі,
мандрівки на роверах (на початках навіть прокат робили за фантіки і наклейки), козаки розбійники, воді (квач), хованки (особливо весело було це робити ввечері),
катання на санках та лижах, будування барикад з картону (потім їх спалення) та снігу, хокей з примісом реґбі, панас, водяні війни пирскалками,
кам'яні війни між мікрорайонами (голову раз 5 розбивали), землі і це ще далеко не весь список, що я пригадав сьогодні :)
Кльово ще було те, що у нас в дворі збиралася чимала зграя дітвори і тому сумно бувало вкрай рідко.

А у вас було насичене дитинство, які забави були улюбленими, велику компанію мали?

Posts from This Journal by “стрітлайф” Tag


  • 1
одному зав'язували очі, розкручували і він мав піймати когось і вгадати хто це, потім це було трішки екстремальніше, ми це робили в школі на турніках )

от такого не пам'ятаю

Розбивати старі аккумулятори, та виплавляти на вогнищі з пластинок свінцові злитки. Це була валюта.

о про свинець геть забув, а фігурки виливали?

Фігурки це таке, головне було - злитки. Вдавлюешь у вологу землю солдатьский гудзик, десь на сантиметр, заливаешь з консервної бляшанки свинцем, остуджуешь, та ось тобі долляр. З зіркою - стандарт, з якорем були більш коштовні (1:1,5), але в мене не було гудзика з якорем :(

з якорем це рідкість 100%

В мене мабуть не зовсім дівчаче дитинство було :)
Лазила по бетонним блокам (чуть не вбилась, одного разу зірвалась, перестрибуючи з одної купи на другу), пиздила катафоти з веліків та товарняків, які досить часто зупинялись біля бабиної хати, кришувала декого з хлопців в шкільні паралелі, билася с головним хуліганом з сусідньої школи ( за то викликали до директора, а сам хуліган закохавсь та проводжав додому)). Всі дерева були мої - мало хто міг краще мене по ним лазить. Зараз мені 37, маю 5 переламів кісток та силу силенну шрамів від своїх походеньок :)

драйвово так в тебе теж виходило )
а дерева це теж була тєма, правда колись я мало не загинув, лазячи по ним

та да, не виросло з мене Барбі :)
Я одного разу з 3-4 метрової висоти з сливи наїбнулась, зупинила сама нижня гулка, інакше була б торба - під деревом був невеликий металевий загон для свинюки. Спину тоді гілками подрала в хлам.
Під мотоцикл раз впала, хлопець встиг загальмувать дето за метр до мене, мабуть посивів та кирпичів навідкладав на гарну стіну. З тих пір на коліні сині шрами - їх всі намагаються зтерти, бо схоже наче синьою ручкою помальовано :)
Грали в хованки - старші брати зачинили геть гаража, та я впала в гаражну яму, спочатку на табуретку, а потім на пол. Зламала стегно.
Після мого народження мама посивіла...

о то ж і я так падав з височезної черешні, правда ніяких штирів не стирчало, але вниз головою летів, то карка звернув би на раз, теж за останню гілляку ногою зачепився

класне дитинство 90-х)

дуже тішуся з того що компи було розкішшю, тому весь час проводили на дворі.

в одиниць пам'ятаю були приставки "Рембо", "Денді" теж затягувало, але не на довго )

так приставки були, але батьки ганяли коли збиралась вдома тусня, а самому швидко набридало)

що правда то правда )

багато чого з твого списку було й в моэму життi, включно з грою в квадрат. Я була кращою в нашому дворi. :D
А ще були перегони на велосипедах до шовковичного саду та займання найкращого дерева.
Похiд за молодим горохом, череда, влiтку обов'язково був пляж або канал, на згадку вiд купання в мене залишилося багато шрамiв на ногах.

перегони на роверах це класика )
певно наше щастя, що у нас не було усіляких там BMX

так, бо ще невiдомо чим би це, наприклад, для мене скiнчилося.

Все це мені знайомо, тільки у футболі участі не брала, зате волейбол і бадмінтон. А також постійне вештання вулицями.
В цьому різниця між нами і нашими дітьми - в них майже немає часу на те, щоб просто гуляти.

зараз для них планшет — це весь світ )

не тільки через це. великі навантаження в школі і практично всі мають додаткові заняття

та вже он в садку малий один і на фортепіано ходить, і на співи, і ще на якусь хрінь, і це майже в 4 роки, батьки самі заганяють дітей

можливо це і занадто, але зараз такий швидкий час, дуже просто все прогавити

як на мене — це хрінь повна, як на мене така двіж травмує дітей і забирає у них найцінніше — дитинство

зараз діти більше за компами сидять...

у нас ше був "пекарь"(різними кидками, палкою збивати пляшку, яку охороняв пекарь), димовухи з лінійки, ше були болти(два болти і гайка, між якими насиапалсь сірка з сірників, закручувались, підв'язувався пакет і все підкидалось, коли падало то бахкало))), а ше шкодили дріжджями)

з переліченого хіба дріжджі не кидав у туалети )

а на Купала збитки робили? хвіртки знімали?

з 13 на 14 січня в селі )

о, багато з перечисленого знайоме. теж дитинство не вилазили з дворі, де була купа дітей з ранку і до ночі. зараз якось тихо, пару дітлахів бігає лиш. мої знайомі дітей самих на вулицю не пускають гуляти, кажуть, що небезпечно. хоча чи було воно безпечніше 20 років назад...

так отож бо і воно, що не факт, що безпечніше, хіба транспорту значно побільшало

Дякую тобі за спогади з твого дитинства. Вони і мене повернули назад у безтурботне життя...кльово ж як було..


фотка гарна.
Авжеж були квач (ладя таке саме у воді) пєкарь, прятки, казаки-разбойники, скакалка, резинка.
І компанії як же без них, з деякими дружу і зараз.

ну це кльово, коли стосунки і досі підтримуються

  • 1
?

Log in